Перегони

 

Тиждень тому надіслав свої малюнки до трьох редакцій дитячих журналів. Відповіли з одного, але попросили намалювати їх персонажів, щоб перевірити мою профпригодність. Ось такий малюнок з того вийшов. 

Не знаю чим завершиться історія, але досвід цікавий ) Давно я стільки не малював )

З різдвом! )

Мода

- Я знав, що мені пасуватиме ця футболка.

- Так, любий. Але це моя футболка.

Батьки та діти

Сьогодні дорогою додому побачив цю картину. В робочий день, батько несе доньку на плечах, а схопившись за голову батька, роздивляється навкруги. З обличчя батька, та поведінки дівчинки було видно, що така прогулянка для них - звичайне діло. Краса! Вони просились намалюватись :)

І ще один жираф

Останній малюнок з недільної жирафоманії.
Маскарад

І знову трошки замальовок з блокноту :)

Ще трохи замальовок з блокноту

Три жирафи

Сьогодні в "Розумній ресторації" був день Жирафів.

Чудова ідея і організатори провели надзвичайно гарну роботу. Отримав купу задоволення. І, зрозуміло, зробив декілька жирафів.

А фотозвіти з події можна подивитись тут і тут і головне тут.

Напівкомікс.

Не можна показувати незавершену роботу. Це неповага до глядача, це погана прикмета і взагалі такий вчинок негативно впливає на карму. Але я нічого не можу з собою зробити. Гадаю за найближчі дні домалюю текст та "спецефекти" і тоді повішу замість напівфабриката "оригінал" ). Сподіваюсь до того моменту полагодити сканер.

Шістнадцять малюнків

Наробив різних малюнків та замальовочок за останні півтора місяці. От і викладаю фото

16 малюнків

Мене нарешті почала дратувати відсутність обєднавчої ідеї. Треба щось робити.

Вiтальна листiвка

Вчора був день народження у друга родини Михайла Шевченка. Вiн художник, графiк, а ще директор Музею сучасного образотворчого мистецтва. Тож на майже ювiлей ми з татом зробили таку вiтальну листiвку. Правда реальний розмiр листiвки - 290х290, але це тому що вiд щирого серця :)



Вiршi татковi, все iнше моє :)

Грудневі малюнки

Дюжини дві нових малюнків з альбома. Нічого особливого, просто нагадування (і читачам, і собі) що є ще порох у порохівницях та графіт у олівці. Надихався старими дитячими книжками та двома картинами голландців. Тільки не питайте де голландці, бо певний, навіть вони б себе не впізнали.

У стоматолога

Навіяно вчорашнім візитом до дантиста.
До речі, як називають стоматолога найвищого гатунку? Єдине, що мені приходить в голову - "Майстер золоті зуби". Є якісь варіанти?

Замальовки

Набралось трохи замальовок за "истекший період".
Малювати на вулиці цікавіше, ніж малювати з голови. Можна побачити на власні очі, що люди по-різному крокують, по-різному підіймають голови, по-різному махають руками... Переконуєшся, що справді - люди різні :)
Отож - різні люди:



Ще трохи замальовок

Іллюстрація до статті "Знайти справжнього Яценюка"

(запис не має продовження)

Знайшов цікаву та розумну статтю про те звідки беруться ідеї і як робиться редакторська іллюстрація (editorial illustration). Мені сподобався метод і я вирішив спробувати його сам.
Піддослідною мишою стала стаття "Знайти справжнього Яценюка" на Українській Правді. Матеріал про дивні речі, які відбувались на цьому тижні з представництвом Арсенія Яценюка в інтернтеі, зокрема на Twitter.
Що з того вийшло - ви бачите.
Гарних вихідних!
:)

Сімейна ворожнеча...

(запис не має продовження)

...або змагання у перетягуванні еспандера.

Берегиня горищ та дахів.

(цей запис не має продовження)

Моїм друзям Алі та Сашку присвячується.




















"Руфери, стережіться! Бабуля йде!"

Тиждень малюнків. У середу був футбол.

(цей запис не має продовження)
Саме так - у середу був футбол. Тому публікую малюнок вже після опівночі. Гадаю найсуворіша фея, пробачила б таке маленьке запізнення через таку поважну причину.

















Музикою навіяло :)
А взагалі - Шахтар - чемпіон!

(UPD
А людей на малюнках стає все менше і менше. Позавчора - 4, вчора - 2, сьогодні 1...)

Тиждень малюнків. У вівторок було пиво

(цей запис не має продовження)

Ледь встиг до півночі. Звичайно мені далеко до Попелюшки, та й малюнки - не кришталеве взуття. Але принцип - це головне. Отож вівторок та зустріч у парку.





















"...а йому і кажу: нема у вас методів на Костю Соприкіна!"

Тиждень малюнків. В понеділок була родина.

(цей запис не має продовження)

Цього тижня я вирішив доводити до пристойного вигляду, як мінімум по одному малюнку в день.
Це зовсім не оригінальна ідея, блоги doodle-a-day зустрічаються часто. Та штука не в оригінальності, а в дисципліні (невже, я пишу про дисципліну? Святий Пензель, як низько до чого я дожився!). З блогом, матиму додатковий стимул малювати до кінця, а не кидати на півдорозі. І яким би не був той результат - його зможе побачити кожен :)

Отож, день перший - понеділок.
















Якщо ви мене спитаєте, куди вони, то здається в кіно.

Етюди (чи замальовки?)

(запис має продовження, тому можна сміливо тиснути "Читати далі")

Нестачу художньої освіти треба чимось компенсувати. Наприклад я це роблю купуючи крафт (вид папіру зовні дуже схожий на той, у який колись загортали продукти), прості олівці різної форми та твердості. І нещодавна, вирішив додати до цього списку похід "на етюди". Сьогодні був перший день і ось що з того вийшло.
Етюд перший "Споглядач".


Для першого разу я вирішив піти до Софійського собору. Затишний парк, достатньо людей - що ще треба?
Етюд другий, "Дівчина вдалені".

Спочатку підходити близько до людей та їх малювати у мене не вийшло. Як і потім. Але не всі малюнки я зробив з 20 метрової відстані, як цей.

Етюд третій. "Читач та батько"

Велика складність в малюванні людей на етюдах, полягає в тому, що вони, на відміну від дерев та будівель рухаються. Тому доводилось вибирати найстатичніших відвідувачів, як от цей читач. Або просто дуже цікавих, як цей батько з дитиною.

Етюд четвертий. "Фотограф".


Просто фотограф.

Етюди п'ятий та шостий "Жінки, що сидять".
Це перша...





А це ще одна...



Ось і все що підлягало публікації. Мені дуже сподобався процес. Тому, гадаю, це не останні етюди.