Розумна ресторацiя i Великий Вибух

Субота – чудовий день, незалежно вiд сезону, особливо така субота як сьогоднi. Свiжий номер The Economist, новий тютюн, улюблений фiльм з серiї про Гаррi Поттера, з гипогрифом, мапою Мародера та ветрувiйським вовкулакою.
А ще сьогоднi я пiшов на вiдкриття “Розумної ресторацiї”. Мої знайомi створили заклад в якому за чаєм, кавою та солодким можна послухати цiкаве "фараонових змiй", схiднi бойовi мистецтва, вплив перекладу на сприйняття звичайних речей, та багато-багато-багато iншого. Не буду витрачати знакiв. Кому цiкаво - дивiться тут.
Сьогоднi оповiдь була про науковi теорiї походження всесвiту та їх сприйняття християнськими церквами. Спочатку мене напружила тема - я дуже не люблю сектанство в будь-якому виглядi. Втiм, мої побоювання виявились марними. Оповiдь була про стосунки науки i церкви, а не про питання вiри. Щодо походження всесвiту - в школi нам не не викладали астрономiї, а в унiверситетi я знаходив бiльш цiкавi речi нiж лекцiї з космологiї та космогонi. Щодо вiдносин науки та церкви, я знав лише, що вони були складними для вчених. Наприклад, для Бруно.
Звичайно, за пiвтори години неможливо наздогнати шкiльний/унверiвський курс. Але цього часу цiлком достатньо аби розiгрiти мiзки, бо “палива” було предостатньо. Уявлення про всесвiт давньогрецьких мудрецiв та Аристотеля, система Птоломея i що власне зробив Копернiк, що таке Великий Вибух i чому цю теорiю спочатку вподобав, а потiм розлюбив, папа Пiй ХII. А ще трохи про ентропiю, суперечки мiж креоцiонiстами та про те, чому буддiстам та мусульманам нема дiла до динозаврiв.
Окремо слiд сказати про флiп-чарт, на якому Валентин iлюстрував свою оповiдь. Вiн не витирав позначки, цифри та схеми, а писав новi на вiльному мiсцi. За пiвтори години на дошцi не було вiльного мiсця вiд позначок, i нагадувала наш всесвiт за двi секунди пiсля Великого Вибуху.
Я вже давно, мабуть з унiверу не отримував такого задоволення вiд того, що мiг слухати, задавати питання i сперечатись. Давно голова не працювала в такому приємному напрямку. Було цiкаво. Було кльово.
I це ще не все на цю субботу. На столi лежить The Way We Live Now, в айподi вiсiм струних концертiв Моцарта, i ще двi незакiнчених партiї в шахи чекають на Facebook.
Всiм гарного уiкенда!

Екскурсія Китаєвою пустинню

Повернувся з чудової екскурсії Китаєвою пустинню, яку організував Цікавий Київ. Отримав купу задоволення! Не завадив навіть дощ, який життєрадісні метеорологи назвали корокточасним.

Окрім дивовижної екскурсії, яку провів Анатолій Трофимович Халепо, я мав на одну причину більше бути радим, що я поїхав. Ще позавчора про Китаєво та Корчувате я знав, що вони знаходяться десь "там", можливо в південному напрямку і сьогоднішня поїздка значно розширила мої горизонти :) Але окрім цієї, безумовно важливої інформації, я дізнався, що монахи в Китаєво побудували печери там, де за києворуських часі стояла земляна буцигарня; що на межі володіннь росли дерева штучно-незвичної форми (таке як на 3му фото), аби давнім туристами було легше зорієнтуватись; що на пагорбах Китаєва збереглось понад 400 курганів та багато чого іншого. А навколо - чарівні пруди з качками, височенні пагорби і загадковий ліс. Для повного задоволення не вистачало лише термоса з чаєм та чогось шоколадного. Втім все це можна було вдосталь знайти у Мономасі трохи пізніше. (Взагалі-то за 5 годин; сама екскурсія тривала 4 години). 

На згадку про Китаєво залишилось трохи фото, які я тут викладаю, та небагато глини, рівноросоділеної по одежі, чоботях та рюкзаку і яку я пішов відпирати :)