2010 обіцяв бути врожайним на гарні фільми. І він ним таки став. За перший тиждень нового року я подивився три запланованих до перегляду кіна, і думав впасти у сплячку до берзня і "Аліси..." Але моїм планам не судилося бути втіленими, бо вже 4 лютого в Україні виходить "Імажинаріум Др-а Парнаса".
пʼятниця, 15 січня 2010 р.
вівторок, 12 січня 2010 р.
«Ура! Заработало!»
Здається скінчились мої проблеми з розрахунками по Інтернету за допомогою кредитної карти. Як виявилось треба було лише встановити ліміт на щоденні операції в мережі більший за 0, після чого можна загортатись в павутиння електронної комерції до повного спустошення рахунку. Я правда радий. Звичайно, було б чудово, якби хтось пояснив цю деталь трохи раніше, місяці чотири тому, але краще запізно ніж ніколи.
За два-три дні відкриється доступ до архівів та аудіо-примірників The Economist. А поки я придбав місячний абонемент до електронної бібліотеки Questia, до розділу «Література». Там тисячи книг та журнальних статей серед яких можна зустріти “Acting Shakespeare”, «Margin Released: A Writer's Reminiscences and Reflections» Бойтона Прістлі, чи таку собі книжку «English Pronunciation in the Eighteenth Century». І коли я запитаю вас "Ну, хіба це не чудово?", то не зможу з вами не погодитись. Так, це чудово!
За два-три дні відкриється доступ до архівів та аудіо-примірників The Economist. А поки я придбав місячний абонемент до електронної бібліотеки Questia, до розділу «Література». Там тисячи книг та журнальних статей серед яких можна зустріти “Acting Shakespeare”, «Margin Released: A Writer's Reminiscences and Reflections» Бойтона Прістлі, чи таку собі книжку «English Pronunciation in the Eighteenth Century». І коли я запитаю вас "Ну, хіба це не чудово?", то не зможу з вами не погодитись. Так, це чудово!
субота, 9 січня 2010 р.
Вітальна листівка 2.
Кінець і початок року позначений не лише державними та церковними святами, але й днями народження друзів родини. Ще одна вітальна листівка, для Віктора Шкуріна, режисера-документаліста, батькового коллеги.
Тепер, воно мені трохи схоже на іллюстрацію з пілотного числа журналу "Пізнайка". Але чесно - джерело натхнення було зовсім іншим :)
Тепер, воно мені трохи схоже на іллюстрацію з пілотного числа журналу "Пізнайка". Але чесно - джерело натхнення було зовсім іншим :)
четвер, 24 грудня 2009 р.
Вiтальна листiвка
Вчора був день народження у друга родини Михайла Шевченка. Вiн художник, графiк, а ще директор Музею сучасного образотворчого мистецтва. Тож на майже ювiлей ми з татом зробили таку вiтальну листiвку. Правда реальний розмiр листiвки - 290х290, але це тому що вiд щирого серця :)
Вiршi татковi, все iнше моє :)
Вiршi татковi, все iнше моє :)
понеділок, 14 грудня 2009 р.
Мої проблеми з The Economist
Засмучений.
Вже четвертий мiсяць не виходить оплатити пiдписку на The Economist. Я змiнив двi картки, два банки та замордував питаннями чотирьох банкiвських клеркiв. Марно. Центр пiдписки The Economist продовжує надсилати листи з повiдомленням, що вони не можуть зняти грошi з моєї картки... Звичайно, є i свiтла сторона, адже прийшли майже всi номери, що входили в мою пiдписку i я не заплатив за них анi євроцента. Втiм, це не вiтшає. Я i надалi хочу отримувати вiд 100 до 120 сторiнок "of wordly wisdom" щотижня, не кажучи вже про доступ до он-лайн архiвiв (особливо цiкавим менi здається роздiл про англiйську мову). Тому маю шукати якихось iнших способiв заплатити за пiдписку. Еххх... А цього тижня вийшов щоквартальний огляд технологiй...
Вже четвертий мiсяць не виходить оплатити пiдписку на The Economist. Я змiнив двi картки, два банки та замордував питаннями чотирьох банкiвських клеркiв. Марно. Центр пiдписки The Economist продовжує надсилати листи з повiдомленням, що вони не можуть зняти грошi з моєї картки... Звичайно, є i свiтла сторона, адже прийшли майже всi номери, що входили в мою пiдписку i я не заплатив за них анi євроцента. Втiм, це не вiтшає. Я i надалi хочу отримувати вiд 100 до 120 сторiнок "of wordly wisdom" щотижня, не кажучи вже про доступ до он-лайн архiвiв (особливо цiкавим менi здається роздiл про англiйську мову). Тому маю шукати якихось iнших способiв заплатити за пiдписку. Еххх... А цього тижня вийшов щоквартальний огляд технологiй...
неділя, 13 грудня 2009 р.
Грудневі малюнки
Дюжини дві нових малюнків з альбома. Нічого особливого, просто нагадування (і читачам, і собі) що є ще порох у порохівницях та графіт у олівці. Надихався старими дитячими книжками та двома картинами голландців. Тільки не питайте де голландці, бо певний, навіть вони б себе не впізнали.
вівторок, 24 листопада 2009 р.
Сонет. Бiлий, як туман у листопадi.
Був листопад. Був вечiр. Був туман,
Який сховав у мiстi всi будинки.
Шукаючи в туманi рiднi дверi
В той день я заблукав в чужий квартал.
Серед примар будiвель i дерев
Побачив неймовiрну я картину -
Iз вiддзеркаленням своїм в вiтринi
Приватний охоронець розмовляв.
Доводив щось вiн. Пристрасно махав
Собi запясток ризикуючи зламати.
Аж раптом iз-за скла “Миколо, досить!
Не дiставай мене - вартуй обмiнник!
Та звiльни вiконце - через тебе
Не бачать люди грошi, де мiнять!”
:)
Який сховав у мiстi всi будинки.
Шукаючи в туманi рiднi дверi
В той день я заблукав в чужий квартал.
Серед примар будiвель i дерев
Побачив неймовiрну я картину -
Iз вiддзеркаленням своїм в вiтринi
Приватний охоронець розмовляв.
Доводив щось вiн. Пристрасно махав
Собi запясток ризикуючи зламати.
Аж раптом iз-за скла “Миколо, досить!
Не дiставай мене - вартуй обмiнник!
Та звiльни вiконце - через тебе
Не бачать люди грошi, де мiнять!”
:)
субота, 21 листопада 2009 р.
Розумна ресторацiя i Великий Вибух
Субота – чудовий день, незалежно вiд сезону, особливо така субота як сьогоднi. Свiжий номер The Economist, новий тютюн, улюблений фiльм з серiї про Гаррi Поттера, з гипогрифом, мапою Мародера та ветрувiйським вовкулакою.
А ще сьогоднi я пiшов на вiдкриття “Розумної ресторацiї”. Мої знайомi створили заклад в якому за чаєм, кавою та солодким можна послухати цiкаве "фараонових змiй", схiднi бойовi мистецтва, вплив перекладу на сприйняття звичайних речей, та багато-багато-багато iншого. Не буду витрачати знакiв. Кому цiкаво - дивiться тут.
Сьогоднi оповiдь була про науковi теорiї походження всесвiту та їх сприйняття християнськими церквами. Спочатку мене напружила тема - я дуже не люблю сектанство в будь-якому виглядi. Втiм, мої побоювання виявились марними. Оповiдь була про стосунки науки i церкви, а не про питання вiри. Щодо походження всесвiту - в школi нам не не викладали астрономiї, а в унiверситетi я знаходив бiльш цiкавi речi нiж лекцiї з космологiї та космогонi. Щодо вiдносин науки та церкви, я знав лише, що вони були складними для вчених. Наприклад, для Бруно.
Звичайно, за пiвтори години неможливо наздогнати шкiльний/унверiвський курс. Але цього часу цiлком достатньо аби розiгрiти мiзки, бо “палива” було предостатньо. Уявлення про всесвiт давньогрецьких мудрецiв та Аристотеля, система Птоломея i що власне зробив Копернiк, що таке Великий Вибух i чому цю теорiю спочатку вподобав, а потiм розлюбив, папа Пiй ХII. А ще трохи про ентропiю, суперечки мiж креоцiонiстами та про те, чому буддiстам та мусульманам нема дiла до динозаврiв.
Окремо слiд сказати про флiп-чарт, на якому Валентин iлюстрував свою оповiдь. Вiн не витирав позначки, цифри та схеми, а писав новi на вiльному мiсцi. За пiвтори години на дошцi не було вiльного мiсця вiд позначок, i нагадувала наш всесвiт за двi секунди пiсля Великого Вибуху.
Я вже давно, мабуть з унiверу не отримував такого задоволення вiд того, що мiг слухати, задавати питання i сперечатись. Давно голова не працювала в такому приємному напрямку. Було цiкаво. Було кльово.
I це ще не все на цю субботу. На столi лежить The Way We Live Now, в айподi вiсiм струних концертiв Моцарта, i ще двi незакiнчених партiї в шахи чекають на Facebook.
Всiм гарного уiкенда!
А ще сьогоднi я пiшов на вiдкриття “Розумної ресторацiї”. Мої знайомi створили заклад в якому за чаєм, кавою та солодким можна послухати цiкаве "фараонових змiй", схiднi бойовi мистецтва, вплив перекладу на сприйняття звичайних речей, та багато-багато-багато iншого. Не буду витрачати знакiв. Кому цiкаво - дивiться тут.
Сьогоднi оповiдь була про науковi теорiї походження всесвiту та їх сприйняття християнськими церквами. Спочатку мене напружила тема - я дуже не люблю сектанство в будь-якому виглядi. Втiм, мої побоювання виявились марними. Оповiдь була про стосунки науки i церкви, а не про питання вiри. Щодо походження всесвiту - в школi нам не не викладали астрономiї, а в унiверситетi я знаходив бiльш цiкавi речi нiж лекцiї з космологiї та космогонi. Щодо вiдносин науки та церкви, я знав лише, що вони були складними для вчених. Наприклад, для Бруно.
Звичайно, за пiвтори години неможливо наздогнати шкiльний/унверiвський курс. Але цього часу цiлком достатньо аби розiгрiти мiзки, бо “палива” було предостатньо. Уявлення про всесвiт давньогрецьких мудрецiв та Аристотеля, система Птоломея i що власне зробив Копернiк, що таке Великий Вибух i чому цю теорiю спочатку вподобав, а потiм розлюбив, папа Пiй ХII. А ще трохи про ентропiю, суперечки мiж креоцiонiстами та про те, чому буддiстам та мусульманам нема дiла до динозаврiв.
Окремо слiд сказати про флiп-чарт, на якому Валентин iлюстрував свою оповiдь. Вiн не витирав позначки, цифри та схеми, а писав новi на вiльному мiсцi. За пiвтори години на дошцi не було вiльного мiсця вiд позначок, i нагадувала наш всесвiт за двi секунди пiсля Великого Вибуху.
Я вже давно, мабуть з унiверу не отримував такого задоволення вiд того, що мiг слухати, задавати питання i сперечатись. Давно голова не працювала в такому приємному напрямку. Було цiкаво. Було кльово.
I це ще не все на цю субботу. На столi лежить The Way We Live Now, в айподi вiсiм струних концертiв Моцарта, i ще двi незакiнчених партiї в шахи чекають на Facebook.
Всiм гарного уiкенда!
вівторок, 17 листопада 2009 р.
Реклама в The Economist
Ну хіба не чудово, коли розвідка дає рекламу (дотепну рекламу) в газеті? Ось текст рекламного оголошення, розміщеного у The Econimist MI6 (SIS), Секретна розвідувальна служба Великобританії:
"WHERE ELSE COULD YOU DELIVER INTELLIGENCE TO WHITHALL, PROTECT YOUR COUNTRY AND PRETEND YOU HAD A BORING DAY AT THE OFFICE?"
Полагоджу сканер - прикріплю саму рекламу.
А для тих хто зацікавився пропозицією, гляньте сюди - http://mi6officers.co.uk/. Втім, аби претендувати на роботу, ви маєте бути британцем, :)
"WHERE ELSE COULD YOU DELIVER INTELLIGENCE TO WHITHALL, PROTECT YOUR COUNTRY AND PRETEND YOU HAD A BORING DAY AT THE OFFICE?"
Полагоджу сканер - прикріплю саму рекламу.
А для тих хто зацікавився пропозицією, гляньте сюди - http://mi6officers.co.uk/. Втім, аби претендувати на роботу, ви маєте бути британцем, :)
неділя, 15 листопада 2009 р.
Екскурсія Китаєвою пустинню
Повернувся з чудової екскурсії Китаєвою пустинню, яку організував Цікавий Київ. Отримав купу задоволення! Не завадив навіть дощ, який життєрадісні метеорологи назвали корокточасним.
Окрім дивовижної екскурсії, яку провів Анатолій Трофимович Халепо, я мав на одну причину більше бути радим, що я поїхав. Ще позавчора про Китаєво та Корчувате я знав, що вони знаходяться десь "там", можливо в південному напрямку і сьогоднішня поїздка значно розширила мої горизонти :) Але окрім цієї, безумовно важливої інформації, я дізнався, що монахи в Китаєво побудували печери там, де за києворуських часі стояла земляна буцигарня; що на межі володіннь росли дерева штучно-незвичної форми (таке як на 3му фото), аби давнім туристами було легше зорієнтуватись; що на пагорбах Китаєва збереглось понад 400 курганів та багато чого іншого. А навколо - чарівні пруди з качками, височенні пагорби і загадковий ліс. Для повного задоволення не вистачало лише термоса з чаєм та чогось шоколадного. Втім все це можна було вдосталь знайти у Мономасі трохи пізніше. (Взагалі-то за 5 годин; сама екскурсія тривала 4 години).
На згадку про Китаєво залишилось трохи фото, які я тут викладаю, та небагато глини, рівноросоділеної по одежі, чоботях та рюкзаку і яку я пішов відпирати :)
понеділок, 2 листопада 2009 р.
My favorite November poem
NO sun--no moon!
No morn--no noon!
No dawn--no dusk--no proper time of day--
No sky--no earthly view--
No distance looking blue--
No road--no street--no "t'other side this way"--
No end to any Row--
No indications where the Crescents go--
No top to any steeple--
No recognitions of familiar people--
No courtesies for showing 'em--
No knowing 'em!
No traveling at all--no locomotion--
No inkling of the way--no notion--
"No go" by land or ocean--
No mail--no post--
No news from any foreign coast--
No Park, no Ring, no afternoon gentility--
No company--no nobility--
No warmth, no cheerfulness, no healthful ease,
No comfortable feel in any member--
No shade, no shine, no butterflies, no bees,
No fruits, no flowers, no leaves, no birds--
November!
Thomas Hood.
No morn--no noon!
No dawn--no dusk--no proper time of day--
No sky--no earthly view--
No distance looking blue--
No road--no street--no "t'other side this way"--
No end to any Row--
No indications where the Crescents go--
No top to any steeple--
No recognitions of familiar people--
No courtesies for showing 'em--
No knowing 'em!
No traveling at all--no locomotion--
No inkling of the way--no notion--
"No go" by land or ocean--
No mail--no post--
No news from any foreign coast--
No Park, no Ring, no afternoon gentility--
No company--no nobility--
No warmth, no cheerfulness, no healthful ease,
No comfortable feel in any member--
No shade, no shine, no butterflies, no bees,
No fruits, no flowers, no leaves, no birds--
November!
Thomas Hood.
четвер, 15 жовтня 2009 р.
У стоматолога
Навіяно вчорашнім візитом до дантиста.
До речі, як називають стоматолога найвищого гатунку? Єдине, що мені приходить в голову - "Майстер золоті зуби". Є якісь варіанти?
понеділок, 12 жовтня 2009 р.
Альтернативна історія "Грін Грей"
Муріку та Дізелю дуже подобалась повість "Алые Паруса". Настільки, що вони хотіли на її честь назвати свою групу. Втім, така назва не подобалось продюсеру. Тоді Мурік і Дізель пішли на компроміс - вони назвали гурт на честь Олександра Гріна та капітана Грея. Модно і ідеал не зраджено.
неділя, 11 жовтня 2009 р.
З резюме видатного хакера
В 9 рокiв з батькiвського компьютера зламав захист банкiвської мережi.
У 18 за допомогою мобiльного пробрався в компьютерну базу даних ЦРУ.
У 25 увiйшов до компьютерної системи НАСА за допомогою дискового телефону.
У 18 за допомогою мобiльного пробрався в компьютерну базу даних ЦРУ.
У 25 увiйшов до компьютерної системи НАСА за допомогою дискового телефону.
Radiohead. In Rainbows
Продовжую освоювати новi музичнi горизонти i на цьому тижнi дiстався Radiohead.
Я отримав їх альбом In Rainbows з невеликим досвiдом. Все що я знав: Radiohead не може бути нейтральним музичним фоном - або ти їх полюбиш, або зненавидиш i їхнi пiснi не так легко заспiвати в душi. Те що я чув до цього тижня не зробило мене великим шанувальником гурту. Навпаки, як би їхня музика мала кров, думаю, вона була би дуже рiдкою. Втiм з альбомом In Rainbows було iнакше.
Якщо розповiдати про кохання за допомогою гiлочок, жмаканих аркушiв, напiвповної чашки холодної кави, голок, камiння, уламкiв кольорового скла, проволок, гвинтикiв, iржавих монет - коротше, того, що не має вiдношення до кохання, може вийти прекрасна i зворушлива iсторiя. Звичайно, може вийти повна лажа, i це часто стається з студентами творчих вухзiв. Але Radiohead не студенти, вони академiки з перетворення нудних семплiв, дивних звукiв, та не зовсiм приємного (будемо вiдвертi) вокалу на потужну та красиву музику. Словом, менi дуже сподобався In Rainbows. Втiм до рiнгттону на мобiльний, ще далеко.
Я отримав їх альбом In Rainbows з невеликим досвiдом. Все що я знав: Radiohead не може бути нейтральним музичним фоном - або ти їх полюбиш, або зненавидиш i їхнi пiснi не так легко заспiвати в душi. Те що я чув до цього тижня не зробило мене великим шанувальником гурту. Навпаки, як би їхня музика мала кров, думаю, вона була би дуже рiдкою. Втiм з альбомом In Rainbows було iнакше.
Якщо розповiдати про кохання за допомогою гiлочок, жмаканих аркушiв, напiвповної чашки холодної кави, голок, камiння, уламкiв кольорового скла, проволок, гвинтикiв, iржавих монет - коротше, того, що не має вiдношення до кохання, може вийти прекрасна i зворушлива iсторiя. Звичайно, може вийти повна лажа, i це часто стається з студентами творчих вухзiв. Але Radiohead не студенти, вони академiки з перетворення нудних семплiв, дивних звукiв, та не зовсiм приємного (будемо вiдвертi) вокалу на потужну та красиву музику. Словом, менi дуже сподобався In Rainbows. Втiм до рiнгттону на мобiльний, ще далеко.
Підписатися на:
Дописи (Atom)