Мрія про переносний комп’ютер з’явилась у мене давно. Але ті, які донедавна можна було купити не зовсім відповідали моїм скромним запитам. Чистий комірець та шматок хліба, точніше друкарська машинка та вихід в Інтернет — ось все, для чого, на мій погляд, потрібен переносний комп’ютер. Машина на який можна одночасно обчислювати квадратуру кола, зводити запис Берлінського симфонічного оркестру та переглядати ДВД “Ну, погоди. Режиссеская версия” — це занадто. До того ж, кожний, хто збирається придбати ноутбук обов’язково стикнеться з проблемою — платити додаткові гроші за легальну оперативну систему чи використовувати її піратську версію. Обидва варіанти погані — перший, через економність, яка у гострих формах приймає форму жаби, другий — через неосяжно високі моральні цінності та орієнтири.
Не буду продовжувати. Скажу, що в мене було достатньо причин не купувати переносний комп’ютер до минулої суботи.
З появою нетбукiв, або як їх ще називають субноутбукiв, з’явилась надія, що нарешті, на мою вулицю прийшло електронне щастя. Перший нетбук мені показала сестра влітку. З мініатюрним екраном, незручною клавіатурою i батареєю невеликої ємкості ASUS Eee PC (4G ?) все одно справив приголомшливе враження. Але я доволі нерішуче розстаюся з помiрно великими сумами грошей. I навіть маючи необхідну їх кількість вагався купувати чи ні. Знадобився додатковий поштовх.
Він стався в суботу, в той день коли приходить The Economist. В тому номері був список книг, які газета рекомендує читачам, стаття про Грiнгейт та щоквартальний додаток присвячений технології. На 13 сторінці додатку була надрукована стаття, яка стала останнім цвяхом, краплею та голкою, яка зламала спину верблюда. Матеріал був розміщений під рубрикою Rational Customer, мав назву Small is beautifull i йшлося в ньому про нетбуки.
Вже за дві години я запаковував в рюкзак новенький Acer Aspire One.
Про те, як я долав труднощі переходу на Linux напишу іншого разу. А цей запис закінчу перекладом тієї статті.
Маленький значить прекрасний.
Комп’ютерна техніка: Нетбуки, це маленькі комп’ютери, дешевші та легші за повноцінні лептопи. Вони мають свої переваги, але не вимагайте від них надто багато.
Стів Джобс каже, що Apple не знає як зробити комп’ютер який коштував би 500 долларів і не був би «шматком сміття». Але ця стаття написана на маленькому комп’ютері [i переклад також :)], який коштує менше ніж ця сума – і менше чвертi від вартості Apple iMac, що стоїть на столі напроти. Маленькі, дешеві міні-ноутбуки, як цей, або нетбуки як їх стали називати, не настільки швидкі i не настільки багатофункціональні, як великі комп’ютери, наприклад як iMac, а якщо говорити про технічні характеристики, то більшість лептопів значно попереду маленьких ноутбукiв. Але останні точно не сміття і для декого вони є найкращими комп’ютерами, які можна придбати за гроші.
Нетбуки – товар, який швидко знаходить свого покупця. Перший нетбук, що з’явився на ринку близько року тому, був призначений для дітей. Але зараз вони стають популярними не лише серед сімей та тих, хто вперше купує комп’ютер, але й серед досвідчених користувачів, які хочуть чогось маленького, легкого та дешевого.
Зазвичай вони мають екрани з діагоналлю від семи до десяти інчів. Вони мають вбудований доступ до безпровідних мереж, але не мають оптичного дисководу для компакт-дисків або ДВД. Деякі для зберігання iнофрмацiї використовують флеш-пам’ять замість жорсткого диску, що робить їх більш стабільним (robust) та подовжує життя батареї. Нетбуки зазвичай коштують менше 500 доларів. IDC, фірма, що займається ринковими дослідженнями, вважає, що світові продажі нетбуків досягнуть 10.8 мільйонів в 2008 і більш 20 мільйонів в 2009, протягом якого вони займуть 11-12% всього ринку лептопів.
Зроби це простіше.
Більшість існуючих моделей, включаючи NC10 від Samsung, моделi з лінійки Asus Eee, MSI Wind, Acer Aspire One в якості центрального процесора використовують Intel Atom. Це найменший процесор від виробника чипів, розроблений спеціально для низько-бюджетних та портативних пристроїв, а не для інтенсивних складних математичних обрахунків. Але оскільки користування електронною поштою, друкарські роботи або пошук в Інтернеті не вимагають вишуканої та складної графіки або великих обчислень, нетбуки можуть виявитись надзвичайно корисними.
Кількість доступних нетбуків росте, оскільки більше виробників входять на ринок (але не Apple, принаймні, поки що). Але якщо ви хочете придбати собі нетбук, маєте подолати спокусу придбати найтоншу та найпотужнішу машину. Велика кількість пропозицій, які можна зустріти онлайн, стосується нетбукiв з покращеними технічними характеристиками, завдяки яким вони можуть працювати на операційній системі від Microsoft Windows XР, а не на Linux, безплатній операційній системі з відкритим кодом, яка пропонується як стандарт для багатьох нетбуків.
Але покращення технічних якостей має сенс лише для людей які хочуть користуватись (і платити) за Windows та спеціальні програми, що працюють під Windows. Додаткове технічне та програмне забезпечення підіймає ціну нетбука до рівня звичайних лептопiв, які, безумовно, кращі, бо мають більший процесор та кращу графіку. Для багатьох користувачів безплатного програмного забезпечення, вже встановленого на нетбуцi, буде достатньо.
Найпростіша модель Acer Aspire One можна знайти за 179 фунтів в Британії і приблизно за 300 доларів в Америці [i за 2000 гривень в Україні]. Він просто вмикається і працює з мінімумом проблем. Він має 8 гігабайт на флеш-накопичувачi та 512 мегабайт ОЗП, що є доволі невеликою цифрою. Але цей обсяг цілком адекватний для того щоб запустити спеціальну версію Linux, що вже встановлена на комп’ютері, разом з набором програмного забезпечення, включаючи Open Office. Без жорсткого диску та з вимикачем, за допомогою якого вимикається бездротовий доступ до Інтернету (не найшвидший, з тих які можна уявити), є можливість зберегти акумулятори. Отож більш ємкісна батарея може також стати непотрібною, якщо ви не збираєтесь довгий час використовувати комп’ютер автономно від електромережі. Оскільки він завантажується за декілька секунд, краще сприймати Acer не як лептоп, а дивитись на нього як на нашпигований персональний електронний помічник (PDA), такий самий як старий PalmPilot чи Pison, але з кращим екраном та відповідною клавіатурою.
Але як щодо нестачі місця? Знову ж, ця проблема вирішується в залежності від того як буде використовуватись комп’ютер. По-перше нетбуки були розроблені для того аби їх використовували в мережі, де зараз все більша кількість людей зберігає свою інформацію, таку як електроні листи, фото та відео, і де можна виконувати іншу роботу за допомогою онлайн додатків. По-друге, з трьома USB портами до нього завжди можна підключити зовнішній накопичувач, аби зберігати інформацію там. Місце для зберігання [на самому нетбуцi] може бути збільшене за допомогою підключення SD-карт флеш-пам’яті (зараз широко доступні версії на 16 Гб) в один з двох портів, один з яких призначений виконувати функцію напівпостійного накопичувача (semi-permanent storage).
Щодо програмного забезпечення, то Open Office виявився напрочуд легким в користуванні – нічого важкого, для тих хто користувався Microsoft Office [У мене виникли певні проблеми з українською розкладкою, які, через повне невігластво, я вирішив лише за чотири години]. Більш того, можливість зберігати роботу в різних форматах, не представляє жодних проблем при відсиланні файлів до машин які користуються Windows. Програмне забезпечення для роботи з фото та інші програми також виявились легкими в користуванні. На цій машині не дуже пограєш в ігри, але в будь-якому разі спеціальні ігрові приставки дають фори більшості комп’ютерів, коли справа доходить до ігор.
Acer має вбудовану веб-камеру, яка робить його ідеальним для сервісів з відео-дзвінками, такими як Skype. Відмітимо, що встановлення програмного забезпечення від сторонніх виробників може виявитись трохи складним, і деякі поради доступні онлайн можуть заманити користувачів до в темні хащі Linux, де мало людей погодились би блукати. Але з ширшим розповсюдженням нетбуків, такі труднощі скоріш за все зникнуть (ease).
У підсумку - нетбуки чудові як дешеві, прості та малі комп’ютери для виконання найпростіших завдань – особливо, якщо вже встановлене програмне забезпечення робить те, що Вам потрібно. Вони ніколи не задовольнять досвідчених користувачів, які хочуть редагувати відео та грати в останні комп’ютерні ігри, але нетбуки і не виробляли для таких задач. При умові, що від них не будуть очікувати багато, більшість користувачів буде у захваті від нетбукiв.
