Це сталось в листопаді. Йшов дощ, вітер гнув дерева у дворі. Погода давала шанс усім безвідповідальним власникам собак довести, що в них є крапля людяності. Пізно в вечорі я вимкнув світло, закрив очі і спробував заснути. Кіт, відповідно до усталеного ритуалу, вмостився на ногах. Кіт заснув, а я - ні.
Пізній вечір перетворився на ніч, а сон все не йшов. Я вирішив увімкнути радіо - інколи розмови незнайомих людей діють як снодійне. Колись, я б увімкнув Радіо Ера та заснув під голос експерта у невизначеній галузі. Але тепер радіоприймач стояв в кухні, то ж я скористався надбаннями технічного прогресу - дістав планштник, увімкнув TuneIn та вибрав ВВС4.
Я встиг на завершення випуску новин. Потім, прослухав уривок з книги про історію порцеляни - того вечора йшлось про те, як двоє вчених, які працювали на Августа Сильного працювали над тим, щоб перетворити вугільне сміття на золото, а винайшли європейську порцеляну... Коли диктор закінчив читати заграла легка музика після якої почався прогноз погоди.
“Вікінг. Південно-східний на південно-західний; чотири чи п’ять, пізніше можливо шість; хвилі; гарна, пізніше можливо слабка. Північна Утсіра. Циклонічні, пізніше північний, чотири чи пять, можливо шість пізніше; спокійне чи схвильоване; зливи; добра, інколи помірна…”.
***
Британський прогноз погоди для судноплавства слухають не тільки ті, хто має стосунок до кораблів. Його аудиторія значно ширша. За останні півстоліття він став такою ж частиною британської культури, як червоні телефоні будки, автобуси-даблдеккери та фіш-енд-чіпс. Принаймні, саме через це уривок з нього включили до церемонії відкриття Олімпійських ігор у Лондоні.
Через його незмінну обсяг та композицію прогноз порівнюють
