(Перед написаним: у цього посту є продовження, тому можна сміливо тиснути "Читати далі")
У мене на робочому столі робочого комп'ютера висить шпалера з "Астерік в Британії". На ній шість бритів п'ють чай, який їм наливає рудоволоса хазяйка.
В середу під вечір мені було зовсім нічого робити, то з'явилась варіація на тему.
Наступного дня, я зрозумів, що цей хлопець може багато чого, окрім як подавати чай кішці. Насамперед він може (точніше мусить) дістати чашку
Сьогодні я подумав, що він буде здивований, навіть трохи в розпачі, коли дізнається, що закінчився цукор...
і заваривши чай, він буде думати, чим би його підсолодити...
Та навіть у найскрутніший момент він не скоштує заміник цукру! Ні за що! Ні!
Втім, він все закінчится добре, бо, як виявилось, цукор був в іншій склянці...
Гадаю, що результат не тягне більше ніж на 3, але сама вправа дуже корисна.