вівторок, 25 червня 2013 р.

Про поезію, настанови та дискретність часу.

Допомагайте талантам, бо бездарі самі проб'ються”. Авторство цього виразу належить Леву Озерову, поету та перекладачу (серед іншого він переклав російською Тараса Шевченка, Павла Тичину, Максима Рильського). Ось як виглядає оригінальний фрагмент:

Не упиваясь словесами
Жизнь убеждает нас опять
Талантам надо помогать,
Бездарности пробьются сами.

За формою вираз нагадує афоризм, який з'явився в середині 18 століття. Філіп Стенхоп, граф Честерфілд, в одному з численних листів до сина написав “...take care of the minutes; for hours will take care of themselves” - “турбуйся про хвилини, бо години потурбуються про себе самі”. Можна припустити, що Озеров був знайомий з листами графа Честерфілда, і творчо переосмислив наведений шматочок.
Бо, власне, саме так зробив Честерфілд. Він згадує про свого друга, який казав “Піклуйся про пенси, фунти потурбуються про себе самі”. В листі до сина Честерфілд наголошує на необхідності правильно заповнювати свій час. “Немає такого малого проміжку часу, який не можна було б заповнити з користю — те чи інше може бути зроблено в цю мить”.
Через 150 років думку про значущість малих проміжків часу розвинув Редьярд Кіплінг. У вірші If”, серед тринадцяти умов, яких треба дотриматись, аби стати справжньою людиною є наступна:

...If you can fill an unforgiving minute
With sixty seconds worth of distance run...

Кіплінг іде далі за Честерфілда і наполягає не витрачати даремно жодної секунди, що міститься у хвилині.
Невідомо, як буде розвиватись ця тема в майбутньому. Можливо, в майбутньому, поети знайдуть спосіб ввести у вірш слово “наносекунда”, і зроблять це так, щоб воно виглядало природно. Втім, гадаю, свобода у створенні метафор, буде обмежена спроможністю людини сприймати час. В будь якому разі, в перекладі Василя Стуса рекомендація Кіплінга виглядає більш реалістичною:

Коли ти знаєш ціну щохвилини, 
коли від неї геть усе береш, 
тоді я певен: ти єси людина 
і землю всю своєю назовеш. 

Немає коментарів: