Сім основних сюжетів Крістофера Букера

Коротко про книгу

Праця Букера належить до тих книг, назва яких відповідає суті. На думку автора існує обмежена кількість сюжетів, які реалізуються в художніх творах в різних куточках світу в різні історичні епохи. Він на численних прикладах розглядає кожний сюжет (перша частина книги), знаходить спільні риси у цих сюжетах (друга частина книги, яка переважно присвячена персонажам). Букер розглядає, що трапляється з літературним твором, коли автор за власним бажанням змінює основні сюжети (як правило нічого доброго). І нарешті, у четвертій частині автор дає розлогу відповідь на питання, чому люди розповідають історії.

Про автора

Крістофер Букер - британський журналіст, якому цього року виповниться 79. Він почав журналістську кар’єру на початку 1960х. Букер став одним із співзасновників сатиричного журналу Прайват Ай. У 1963, після того, як журнал опублікував матеріал присвячений шпигунському скандалу Профьюмо, Букер покинув пост редактора, щоб повернутись у 1965. Він і досі співпрацює з Прайват Ай. Протягом своєї кар’єри Букер співпрацював з Дейлі Мейл, Телеграф, ВВС. Букер сумнівається у глобальному потеплінні, переконаний, що немає зв’язку між пасивним курінням та раком, є прибічником креаціонізму. І, просто для протоколу - ні, Букерівська премія названа не на честь Крістофера Букера.

Що цікавого

Букер виділяє наступні сім основних сюжетів - Перемога над чудовиськом, З Івана в пана, Пошук, Подорож і повернення, Комедія, Трагедія, Переродження.

В загальному вигляді, сюжет Перемога над чудовиськом виглядає так. На початку, герой (тут і далі герой означає головного персонажа твору, не зважаючи на його стать) дізнається про наявність чудовиська, що загрожує людям. Герой вирішує битись з монстром, можливо навіть перемагає когось з його посіпак. Втім, коли герой зустрічається з самим чудовиськом, перевага не на боці героя. У фінальній битві, що зазвичай відбувається у лігві монстра герой опиняється на волосинку від загибелі. Але в останню мить герою вдається подолати чудовисько, після чого герой отримує нагороду - одружується з принцесою, стає володарем королівства. До цього сюжету належать фільми про Джеймса Бонда, роман “День трифіддів” Джона Віндема, поему “Беовульф”.

І про погоду...

Це сталось в листопаді. Йшов дощ, вітер гнув дерева у дворі. Погода давала шанс усім безвідповідальним  власникам собак довести, що в них є крапля людяності. Пізно в вечорі я вимкнув світло, закрив очі і спробував заснути. Кіт, відповідно до усталеного ритуалу, вмостився на ногах. Кіт заснув, а я - ні.
Пізній вечір перетворився на ніч, а сон все не йшов. Я вирішив увімкнути радіо - інколи розмови незнайомих людей діють як снодійне. Колись, я б увімкнув Радіо Ера та заснув під голос експерта у невизначеній галузі. Але тепер радіоприймач стояв в кухні, то ж я скористався надбаннями технічного прогресу - дістав планштник, увімкнув TuneIn та вибрав ВВС4.
Я встиг на завершення випуску новин. Потім,  прослухав уривок з книги про історію порцеляни - того вечора йшлось про те, як двоє вчених, які працювали на Августа Сильного працювали над тим, щоб перетворити вугільне сміття на золото, а винайшли європейську порцеляну... Коли диктор закінчив читати заграла легка музика після якої почався прогноз погоди.
“Вікінг. Південно-східний на південно-західний; чотири чи п’ять, пізніше можливо шість; хвилі; гарна, пізніше можливо слабка. Північна Утсіра. Циклонічні, пізніше північний, чотири чи пять, можливо шість пізніше; спокійне чи схвильоване; зливи; добра, інколи помірна…”.
***
Британський прогноз погоди для судноплавства слухають не тільки ті, хто має стосунок до кораблів. Його аудиторія значно ширша. За останні півстоліття він став такою ж частиною британської культури, як червоні телефоні будки, автобуси-даблдеккери та фіш-енд-чіпс. Принаймні, саме через це уривок з нього включили до церемонії відкриття Олімпійських ігор у Лондоні.
Через його незмінну обсяг та композицію прогноз порівнюють