неділя, 31 серпня 2008 р.

Старі малюнки на новому місці

Минулий місяць був наповнений ящиками, матрацами, коврами, ящиками більшого розміру, ліжками, кріслами, посудом, одежею, ящиками меншого розміру, книжками, домашньою технікою та шафами, що не пролазять в двері. Переїзд виявився дуже важкою справою, яка втім має і світлий бік. Наприклад, починаєш розуміти що змусило іудеїв вдатися до девіантних форм поведінки у пустелі. Витримати переїзд тривалістю в чотири тижні і при цьому жодного разу не зірватись неможливо, що ж говорити про сорок років.
Нарешті все. Кішка спить у кошику, рушники висять у ванній і компютер підключений до інтернету - ми переїхали. Тепер настав час розпаковувати ящики всіх розмірів та кольорів, втискувати ліжка, крісла, столи та шафи в кімнати, порушуючи при цьому всі закони планіметрії і топології, та розстилати коври і розставляти посуд. Ще місяць, десять тисяч відер і можна запрошувати гостей. А потім можна починати складатись і повертатись додому.


Я вирішив почати з найпростішого і розпакувати фотографії, які зробив перед виїздом. Це розмальовані стіни моєї кімнати. Більшість малюнків 2002 року.


1. Це сплячий будда, триголовий ведмідь, що хоче нахабно потривожити відпочинок будди і розбудити його, та орел, який зараз пояснить ведмідю, що цього робити не треба.













2. Це Мандала Юніон Джек, Дельфі, хлопець, що читає книжку, з кішкою на плечах та птах. Дивлячись на фото, зрозумів, що це більше схоже на лист паперу, наж на стіну.










3. Це, якщо я нічого не переплутав назву, сфінкс. Щирий та відкритий сфінкс, який не знає жодної загадки.









4. Це танцюючий чоловік. Роздуми на тему, що було б як би давні греки виконали кліп I Can't Dance на амфорі.














5. Це дівчина у костюмі тропічного птаха. Хоча може це - варіація на тему Мона Лізи? :)











PS

Про малюнки.
Перебираючи старі папери я знайшов свої шкільні малюнки. Перебираючи пригадував коли це було намальовано, де з якого приводу. Згадати вдалось не все. Але те що пригадав дуже сподобалось. Малюнки стали щоденником, більш потужним та цікавим ніж рукописні, які вів в різні часи.
Але окрім мнемонічної малюнки несуть в собі і естетичну цінність. Звичайно, себе хвалити справа негідна, але я й не хвалю. Просто віддаю належне – в школі в мене виходило непогано малювати.
Як підключу сканер та зрозумію в якому серед шістдесяти семи ящиків сховані теки з малюнками – почну вивішувати.

1 коментар:

Анонім сказав...

Ты лучший! О:*